Профілактика психоемоційного напруження у дітей 3-4 років

Профілактика психоемоційного напруження у дітей 3 – 4 років

На думку вчених, дошкільний вік відноситься до так званих критичних періодів у житті дитини. Причин для цього багато. Так, академік Ю. О. Вельтищев пов'язує це з тим, що в даному віковому періоді відбувається наростання сили і рухливості нервових процесів, формування вищої нервової діяльності.

Нервові процеси відрізняються швидкою виснаженістю, тому відбуваються емоційні перевантаження пов'язані з ростом частоти невротичних реакцій.

Невипадково саме в цьому віці батьки і педагоги нерідко стикаються з такими проявами у поведінці дітей, часта зміна настрою, підвищена дратівливість, плаксивість, швидка стомлюваність. Малюки гризуть нігті, крутять волосся, погано засинають, багато і безцільно рухаються. Фахівці відзначають віраж нервово-психічного розвитку (тимчасовий відступ від вже досягнутого рівня).

Діяльність дошкільного закладу для забезпечення синхронності фізичного і психічного здоров'я дітей віку - це:

• лікувально-профілактична робота;
• забезпечення психологічної безпеки особистості дитини;
• оздоровча спрямованість освітнього процесу;
• соціально - педагогічна та психологічна підтримка дітей з проблемних сімей.

Лікувально-профілактична робота включає: вітамінотерапію, лікарську терапію, загартовування, сон, лікувальне та дієтичне харчування; ретельний догляд за дітьми та виховання у них звичок здорового способу життя.

Психологічну безпеку особистості дитини забезпечує багатоваріантний режим комфортної для малюка життєдіяльності, суворе дозування інтелектуальних і фізичних навантажень.

Під оздоровчої спрямованістю навчального процесу мається на увазі система заходів, які не травмують нервову систему дитини під час навчальних занять.

При плануванні роботи з профілактики психоемоційного напруження дітей раннього віку ми керуємося наступними основними принципами:

• орієнтацією на «зону найближчого розвитку» кожної дитини;
• урахування спрямованості її інтересів;
• забезпечення свободи вибору і волевиявлення;
• безоціночний підхід до дітей.

Орієнтація на «зону найближчого розвитку» виключає опосередкований підхід до дитини, врахування основних явищ та предметів, які оточують її, і сприяє усуненню емоційно-інтелектуальної напруженості, що виникає у неї. Гуманістичний принцип безоціночного підходу є одним з найважливіших умов забезпечення позитивного стану нервової системи малюків.

Профілактична соціально-педагогічна та психологічна підтримка дітей з психоемоційним напруженням може включати:

-         розвиток творчої уяви;

Так, імітуючи позу «кішечки», дитина природно перетворюється. Не треба пояснювати їй, як розслабити ті чи інші м'язи. Її образна пам'ять відтворює яскраві «котячі» риси. Вони переломлюються крізь призму дитячої уяви, і ось малюк вже пластично вигинає спину, бурчить, повзає на колінах. У цей момент включаються всі біоактивні точки і зони, розташовані на колінах, ліктях і пальцях. У позі «кішечки» дитина відчуває себе комфортно і невимушено.

-         ігрова психогімнастика;

У процесі ігрової психогімнастики, коли діти викликають у себе різні відчуття типу «холодно - тепло», вони знову ж силою власної уяви оволодівають навичками довільної терморегуляції організму. Наприклад, вихователь, вказуючи на дитину, яка захворіла, звертається до малюків: «Ваня! Саша!! Давайте допоможемо Катрусі!» Малюки бажаючі допомогти хворій дівчинці, прикладають свої долоньки, ніби гірчичники до хворих місць. І ці живі «гірчичники» починають прогрівати набагато ефективніше, ніж справжні. Може здатися дивним, але спостереження свідчать про те, що діти при цьому не заражаються і не хворіють. Енергія позитивного і сильного емоційного пориву створює своєрідний імунітет.

Гра: «Чарівний мішок»

Мета: вчити дітей усвідомлювати свій емоційний стан, звільнятися від  негативних емоцій.

Матеріал:старі газети, мішок для сміття, «чарівний мішок»

Хід гри:

Перед цією грою необхідно обговорити з дітьми, який у них зараз настрій, що вони відчувають, можливо, ображені на когось тощо. Далі психолог пропонує дітям рвати папір і кидати шматочки в центр столу, запевняючи при цьому дітей, що розмір шматочків не важливий. Якщо ж діти не приєднуються, то їх не можна примушувати. Проте, як правило, діти починають брати участь у грі. Потім дорослий пропонує дітям скласти у мішок для сміття усі порвані шматочки газети – негативні емоції: злість, образу, сум тощо. Цей мішок з усім поганим, що в ньому є, викидається. Дорослий може запропонувати дітям самим викинути його. Добре, якщо дорослий також складе до цього мішка й власні негативні емоції. Натомість дітям пропонується «чарівний мішок», з якого дитина може взяти собі ті позитивні емоції, які забажає.

Гра «Вітер дує та здуває»

Мета: зняття психофізичного навантаження, налаштування на заняття.

Діти, пам’ятаєте, як осінній вітерець легенько кружляє листочки у повітрі? … так і у нашій грі, легенький вітерець буде кружляти нас в середині нашого кола. Ведучий називатиме ознаку, говорячи: «Вітер дує та здуває всіх, хто …», а дітки, у кого ця ознака присутня, мають встати зі свого місця, покружляти в серединці кола і сісти на інший стільчик. Ведучий має сісти на будь-який стілець, що звільнився. Той, хто залишається без стільчика, стає ведучим.”

Гра «Будь уважний»

Діти, зараз ми будемо крокувати під музику. Але коли я вимовлю слово “ зайчик ”, ви повинні почати стрибати як зайчики; коли вимовлю слово “ кінь ” – ніби вдаряти копитом об землю; на слово “ раки ” – задкувати; на слово “ птахи ” – бігати, розкинувши руки в сторони; на слово “ лелека ” – стояти на одній нозі.

Перед початком гри з’ясовуються знання дітей про цих тварин, і показуються відповідні картинки.

Вправа «Ласкаве ім'я».

Психолог пропонує кожній дитині назвати лагідно сусіда праворуч, який неодмінно має подякувати, і вголос сказати йому «Дякую». (вправа виконується по колу)

Вправа « Усмішка по колу»

Діти, а давайте подаруємо свою саму найкращу усмішку сусіду. А робити ми це будемо по колу, по черзі повертаючись до сусіда праворуч і всміхаючись йому і т.д. замикаючи коло.

-         релаксації (від лат. Relaxation - ослаблення, розслаблення) - глибоке м'язове розслаблення, яке супроводжується зняттям психічної напруги. Релаксація може бути як мимовільної, так і довільної, досягнутої в результаті застосування спеціальних психофізіологічних технік;

Нервова система дитини далека від своєї досконалості. Дітям складно контролювати процеси збудження і гальмування нервової системи. Цим і пояснюється неспокійний сон або проблеми з засипанням після активних ігор. Перш за все, це стосується активних діток. Але, незважаючи на це, існує безліч способів, завдяки яким можна заспокоїти дитину. Для формування емоційної стабільності дитини важливо навчити її керувати своїм тілом. У процесі розвитку, виховання і навчання діти отримують величезну кількість інформації, яку їм необхідно засвоїти. Активна розумова діяльність і супутні їй емоційні переживання створюють зайве збудження в нервовій системі, яке, накопичуючись, веде до напруження м'язів тіла. Уміння розслаблятися дозволяє усунути занепокоєння, збудження, скутість, відновлює сили, збільшує запас енергії.

Приклади хвилинок релаксації:

З метою розслаблення в кінці занять можна використовувати - статичні і психодинамічні медитації. Маленькі діти більше люблять динамічні медитації. Приклади медитацій:

Статична медитація «Подорож на хмарі» (К. Фопель)

  Сядь зручніше і закрий очі. Два-три рази глибоко вдихни і видихни. Я хочу запросити тебе в подорож на хмарі. Стрибни на білу пухнасту хмаринку, схожу на м'яку гору з пухких подушок. Відчуй, як твої ноги, спина, тіло зручно розташувались на цій великій хмарній подушці.

  Тепер починається подорож. Твоя хмара повільно піднімається в синє небо. Відчуваєш, як вітер обвиває твоє обличчя?

  Тут, високо в небі, все спокійно і тихо. Хай твоя хмара перенесе тебе зараз в чарівну країну, де ти будеш щасливим.

   Постарайся в думках «побачити» цю країну як можна більш детально. Тут ти відчуваєш себе абсолютно спокійно і щасливо. Тут може відбутися щось чудове і чарівне (30 секунд).

  Тепер ти знову на своїй хмарі, і воно везе тебе назад, на твоє місце. Злізь з хмари і подякуй їй за те, що вона так добре тебе покатала. Тепер поспостерігай, як вона повільно розтане в повітрі. Потягнися, випрямися і знову будь бадьорим, свіжим і уважним.

Психодинамічна медитація «Зачарована фігура» (Н. Саковіч)

    Ця медитація допомагає швидко розслабитися дітям в тих випадках, коли вони сильно напружені. Чудово підходить для гіперактивних дітей.

   Будь ласка, всі розташуйтеся так, щоб навколо кожного з вас було вільне місце.

  Уявіть собі, що ми опинилися на галявині у чарівному лісі. Ця галявина зачарована злою чарівницею, і хто потрапляє на неї — завмирає, як кам'яна фігура. Застигніть, неначе ви одерев'яніли, і не рухайтеся, приблизно так (можна показати дітям на власному прикладі).

  І тут поряд пролітала добра фея. Вона змахнула чарівною паличкою — і всі ми звільнилися від чар. Нахиліться вперед і розставте руки, щоб вони бовталися, як ганчірки. Покажіть, що ви вже не «дерев'яні». Станьте м'якими і рухливими.

  Злегка зігніть коліна і відчуйте, як ваші кістки стають м'якими, суглоби дуже рухомими.

  Тільки фея зраділа, побачивши дітей, що рухаються по галявині, як зла чарівниця налетіла хмарою і знову зачарувала всіх

-         Всі, застигли, як дерево і камінь (10 секунд).

(Можна просити дітей бути поперемінно то в одному, то в іншому стані, до повного розслаблення.)

   Але фея не звикла відступати, вона знову змахнула чарівною паличкою і «розчарувала» дітей. Тепер струсіть руки, неначе ви хочете струсити з них крапельки води. Струсніть крапельки води зі спини. Тепер струсіть воду з волосся. А зараз — з верхньої частини ніг і ступнів. Давайте подякуємо феї за порятунок. Потягніться, випряміться. Ми бадьорі і свіжі.

-         дихальні вправи;

"Зоряне дихання"

За допомогою цієї техніки можна вилікуватися від болі будь-якого походження, тривоги, страху, поганого настрою. Перед тим як приступити до виконання цієї техніки діти повинні визначитись з тим, який саме колір їм зараз потрібний. Для кожної дитини він може бути різним.

1.  Сядьте якомога зручніше.

2.  Уявіть синє небо, засіяне зорями.

3.  Оберіть одну зірочку - вона тепер належить вам.

4.  Включіть зірочку, нехай вона засвітиться тим кольором, який ви обрали. Кольоровий промінь широкий, він все довкола заповнює своїм сяйвом. Вдихніть на раз-два-три, уявляючи, що ви вдихаєте кольорове повітря. Повітря, проникаючи через ніс, заповнює усе ваше тіло, спробуйте побачити та відчути це. Вдихати бажано саме носом.

5.  Затримайте дихання, порахувавши до трьох.

6.  Видихніть на раз-два-три.

7.  Ще двічі повторіть дихальний цикл.

Під час хвилинок релаксації можна проводити дихальні вправи. Правильне повноцінне дихання допоможе позбавитися сильної напруги, зняти роздрату­вання. Приклади вправ:

Вправа 1

1. Послідкуй за собою, зверни увагу, як ти вдихаєш і ви­дихаєш повітря.

2.Зроби глибокий вдих.

3. Затримай дихання.

4.Видихай, уявляючи себе сильним і могутнім ... (левом, зимовим вітром, казковим героєм).

Вправа 2

Заплющ очі, розслаб руки, ноги, тулуб.

1. Уяви тепле ласкаве сонечко та його ніжне промінняч­ко. Вони торкаються твого лоба, правої та лівої щічок, під­боріддя, долоньок, живота, колін, пальчиків ніг.

2.Не поспішаючи, вдихни носом.

3.Не поспішаючи, видихни через рот.

-         формування та розвиток усвідомленої моторики (привчати дитину розслабляти м’язи спини із зображенням рухів різних тварин – ведмедя, лисиці, зайчика, метелика тощо);

-         створення і закріплення цілісного і позитивного психосоматичного стану дитини в різних видах діяльності. Іншими словами, що б дитина не робила – це повинно приносити їй радість і задоволення.

Діти молодшого віку емоційні та вразливі. Їм властиво швидко заряджатися сильними, позитивними, так і негативними емоціями дорослих і однолітків, наслідувати їх дії, вони характеризуються підвищеною емоційністю.

Психіка дитини молодшого дошкільного віку влаштована так, що дитину практично неможливо змусити цілеспрямовано виконувати будь-які, навіть самі корисні вправи. Дитині має бути цікаво це робити не тому, що треба і корисно, а тому, що йому це подобається.

Саме радість та емоційний підйом, а не тільки задоволення від правильно виконаних дій відповідають потребам зростаючого організму в русі. Застосування лікувальних ігор сприяє всебічному гармонійному фізичному та розумовому розвитку, формуванню необхідних навичок, координації рухів, спритності і влучності, підвищенню емоційного тонусу дітей.

У цьому віці починають проявлятися артистичні здібності. Ігри-драматизації дуже корисні. Театр - завжди гра, казка, диво, чарівне дійство з яскравими персонажами і цікавим сюжетом. Це можливість не тільки побачити героя, але і самому стати ним. У грі-драматизації виробляється правильна і чітка вимова звуків, знижується закомплексованість, скутість, дитина розкріпачується; виховуються сенсорні навички, розширюється сфера емоційних і розумових можливостей, розвивається фантазія і творча уява.

Роль музики в знятті психоемоційного напруження у дітей дуже велика. Залучаючи дитину до музики, ми розвиваємо не тільки безпосередньо музичні здібності, але й емоційну сприйнятливість, прагнення до прекрасного, більш глибоке розуміння світу.

Велике значення в профілактиці психоемоційного напруження у дітей раннього віку має робота педагогічного колективу з сім'єю. Сучасна сім'я потребує різноманітних знаннях: медичних, сексологічних, психологічних, педагогічних, юридичних, економічних...

Практика показує, що досягнення корекційного ефекту в результаті спеціальних занять з дитиною в дитячому садку не гарантує перенесення позитивних змін в повсякденне життя малюка. Необхідна співпраця у роботі ДНЗ та виховання в сім'ї. Уявлення про те, що для виховання потрібні спеціальні знання, ще не вкоренилася у свідомості значної частини сучасних батьків.

Необхідність пошуку заробітку, перевантаження на роботі, скорочення вільного часу членів сім'ї призводить до погіршення їх фізичного та психічного стану, підвищеної дратівливості, стомлюваності, стресів. Свої емоції батьки звично вихлюпують на дітей, при цьому в провину дитини ставлять як зовнішні проблеми, так і домашні. Малюк потрапляє в ситуацію повної залежності від настрою, емоцій і реакції батьків, що позначається на його психічному здоров'ї.